Зачекай, ні до чого спішити, Бо життя – й так летить, мов – стріла. Ще є час – до схід сонця – радіти, Зачекай, ще не строк – сльози лити! Мить остання іще не прийшла! Подивись навкруги: все чудесне, Все у зорях – шатро піднебесне, Мрійно дивиться місяць згори... А вже тиша!.. – й листок – не шелесне! Причаїлись і сплять явори... У пітьмі – кущ троянд пломеніє, А у серці – і рай, і відчай! Всі святі почуття молодії! Друже мій! Це – життя, а не мрії! Час – летить! – Зачекай!
|