|
В час, коли на очі Сходить крадькома Барвами півночі Зоряна пітьма, Знов свята надія У дорогу зве, Серцем володіє, Зустріччю живе. Й на німі зітхання Й зустріч на німу Світить до світання Місяць крізь пітьму: Вже без порятунку На шляху розлук Вічність, ні цілунку, Ні стискання рук. Не палають очі, Що були – зірки, У зіницях – ночі, Вічні, на віки. Де могильні плити Все вона дріма, Прагну – розбудити, Тільки сил нема!
|