|
В тайзі купання почалось: Під душ поважно рушив лось. Пірнули всі тетеруки У повінь теплої ріки. А дощ над стріхою Лісів Несміло зрубами гримів, В кошлатих бочках воду Возив по небозводу. Він натомився – стільки справ! І враз підняв шаблюку, Розтяв хмарину та й упав Краплиною в пилюку. Шугнула злива, Ще й яка, – Удвічі збільшилась ріка!.. Ведмідь дрімав, та поки встав, Під боком – озеро чи став? Тут вийшов олень, гордий муж. Підставив зливі спину: Хай і йому відмиє душ Із кожушини глину. Завмер, мов слуха казку. Що мокрий – не біда. В його губу, як в чашку, Біжить смачна вода. Берізки миють коси, Зелені, шовковисті. Берізки миють коси, Перлинки сяють в листі. Дві грушки рясночолі Полощуться поволі, В їх кучерях заплутались Жуки, джмелі та бджоли. Сороки-білобоки Стрибають по землі. Розпарились сороки, Неначе у котлі. А свахи-росомахи Під сховом темноти Попрали, сіромахи, Сорочки та унти. Та от скінчився банний день, Сховався олень – нітелень... Сороки сушать на кущі Хвости, промоклі мов хлющі.
|