|
На денці в суденці Пливли оселедці. Бички й восьминоги На веслах аж змокли. Тунці та міноги Дивились в біноклі. Кефаль рулювала, Білуга ревіла. Тріска і камса Напинали вітрила. Вони б океан Перетнули швиденько, На пляжі водичку Пили б холодненьку. Та вранці горбуша, Сліпа пустомеля, Кита запримітивши, Крикнула: – Скеля! Всі – миттю до борту. Ковзнуло суденце, І друзів накрило Просмолене денце. В воді оселедці, Камса, восьминоги, Мурена з кефаллю, Тунці та міноги. З тих пір по морях Пароплави безсонні Сітками протралюють Води солоні. Шукають Суденце, Шукають Той човен, Що був Легковажної Живності Повен.
|