Чом в печалі ви, дівчата?
Де, дівчата, сміх крилатий?
Чом до серця всмучені мотиви?
Ви з дитинством попрощались,
красивіші всі ви стали,
і в очах дорослість засвітилась.

Вас у сні хвилюють мрії,
вам у душу весняніє
солов’їним щебетом дібров...
Наступає час побачень,
щастям повен він гарячим –
серце звістувало вам любов.

Чом в печалі ви, хлоп’ята?
Стали ви серйозні надто.
Чи дівчата вам цю ніч наснились?
Ви з дитинством попрощались,
ви строгіші нині стали
і в очах дорослість засвітилась.
Борис Чіп1978