|
Коли гойдаються ліхтарики нічні, і Вам небезпечно вже по вулиці ходить, – То я з пивної йду, Нікого вже не жду, Бо я нікого вже не в змозі полюбить. Та мені ноги цілувала, очманіла, А та зі мною прокутила отчий дім. А мій нахабний сміх Мав успіх в баб усіх, А моя юність розкололась, як горіх Сиджу на нарах, як король на іменинах, І пайку сірого вже мрію відкусить. Дивлюсь, як сич, в вікно, Мені вже все одно! Раніше всіх готовий факел погасить. Коли гойдаються ліхтарики нічні, і Вже чорний кіт біжить по вулиці, як чорт, – То я з пивної йду, Нікого вже не жду, Я назавжди побив життєвий свій рекорд!
|