|
Йшов загін над берегом в цокоті підків, на коні під прапором командир сидів. Голова зав’язана, кров на рукаві, слід кривавий стелиться на сирій траві. «Хлопці, хто ви, звідки ви? Й хто там на чолі, із червоним прапором, ранений в сідлі? «Ми – сини простолюду, ми – батрацький збір; їде Щорс під прапором, це – наш командир». Сонце долу хилиться, вдаль кіннота мчить, на вітрах розгонистих Щорса стяг шумить.
|