|
Як схоче піні дати раду – Розчинить хвилями вода. Не може в серці жити зрада, Зрад і нема: любов одна. Чи сердимось, чомусь не раді, в брехні – на серці тиха ніч. ми не робитимемо зради: любов одна є, певна річ. Одноманітно і пустельно Одноманітністю міцне Життя мина... і в ньому, певне, Кохання є одне. Одне! В незмінному є нескінченність, В постійному є глибина. І довший шлях, і ближче вічність, І зрозуміліше: одна Любов. Їй плата – кров’ю. Зрадливості в душі нема, Одною любимо любов’ю... Любов одна, як смерть одна.
|