IЧи плакати, чи помолитись, День зачекати, в ніч піти, Якої віри притулитись, Яким безвір’ям помогти? Нехай, провин своїх не знаєм, Вони в тобі, вони в мені, Тож, ми горим, та не згоряєм В не очищаючім вогні. IIПомерти скажеш – ми помрем, Звелиш нам жить – робить це станем. Всі, як один, у бій підем, За тебе на тебе повстанем! Мабуть, то жереб в нас такий, Мабуть, те нам закон присвоїв. Відіб’ється нам поклик твій У серці, що живе тобою. Будь, що буде. Ні кроку назад: Божій владі скоритися мушу, Піднімайся на брата брат, На шматки розривай нам душу...
|