В Душі, яка в нас всеєдина Любов живе лише одна. Коли до нас веселка лине, То смуга з кольорів – одна. Сім кольорів – сім барв яскравих Палають там. Любов – одна, Одна лише, бо не нам з вами Ця кольоровість їй дана. В ній фіолетовіть з червоним, То колір крові та вина, Смарагдовість листів кленових, Хоч сяйв є сім, любов – одна. Немає значення, хто буде, Кого проколе він до дна, Чиє серденько меч розбудить, Чия в нім буде глибина? Не розділима, невбиєнна Живе посеред нас вона. Непереможено-блажена Любов, що тільки вам дана. Переливається, блискуча, Вся кольорова, – та одна... Любов охороняє дужче Св ’ятая єдність – білизна!
|