|
І ми і Бог пробачим всіх, Хоч помсту хочемо віддати, Та зло готує нам відплату, В собі таємно копить гріх. І шлях наш чистий, борг – простий: Без помсти – мстити без останку. Змія, свої згорнувши ланки, У власний хвіст уп’ється свій. Ми, як і Бог, пробачим всіх, Та гріх – він вибачень не знає, Себе для себе зберігає, Своєю кров’ю кров змиває, Себе навіки не прощає, Хоч, ми, як Бог пробачим всіх.
|