|
Поезії святої звуки милі! Ніколи вас мені не осягти. Чи зважусь я свої персти несмілі До золотої ліри простягти? А тільки злоба в серці запалає, Мсти забажа моя рука слаба, В той час ніщо спинити не здолає, Мість розуму керує всім журба. Хоробрий голос буйно заговоре, Всю жовч у грудях битих зворухне, Щоб хоч на мить забути люте горе, Угамувати пекло дошкульне.
|