|
Я йду за колом – коло. Гіркий шлях. Всі думи – біль. Всі почуття – тривоги. Кажу вам: «Ле́гким є ваш переляк! Легки́м, як птах, що здійнявся з дороги.» Якщо ви раптом вирішите: «Край!» – Не кличте смерть, собі брехати – годі! Бо, в порівнянні, ваша доля – рай. І відчай ви прибережіть на потім. Ви – радісні, гадаю? Коли – ні, Сідайте, тихше, і змикайте вії, Вдивіться в сяйво, що із глибини, Зсередини повіки вам залиє.
|