|
У мене, знов, – весна: черемха край вікна – Цвіте задумливо, сріблисто заквітчана... І гілка свіжа і духмяна Схилилась, запашна... Й до цих тремтливих невагомих пелюстків Я радісно тягнусь, їх пахощі вдихаю, Вони присплять мене і спокусять, я знаю, І пісню про любов співатимуть без слів...
|