Не прошу посмертних антраша,
Будь яких красивостей не виберу.
І нехай нетлінна ця душа
Злодію дістанеться і шиберу!

Хай він бреше, зраджує, бандит,
Ходить, ворон, хай у пір’ї сокола.
Всі на світі кулі – в недоліт,
Негаразди всі – не в нього, до́вкола!

Добре йому біля пирога,
Все приязні повно і приятельства –
І номенклатурні всі блага́,
І також номенклатурні зрадництва!

З кожним днем привітніше життя,
Але у раптовішу хвилину
Відчай мій нехай, біда моя –
Стиснуть горло лапой чорною кретину!
Петро Голубков?