|
Не жадав посмертних антраша І тому – красивості не виберу. Хай моя нетлінна світ-душа Підлому достанеться чи шиберу! Хай, падлюка, зраджує як жид, Підлий ворон з пір’ям півня ризького. Пулі і плювки – у недоліт, Негаразди – не його, а близького! Хай він їсть об’їдки пирога, Повного прия́зні і приятельства. І номенклатурним ллє богам Лесть номенклатурного сутяжництва. З кожним днем крутіше житіє, Та у саме свято – несподівано – Хай йому ображення моє Здавить суче горло безнадій вином.
|