|
Коли без діла коні ниділи, бо нас косив під корінь тиф, – комдив нас вистроїв на віддалі, і так бійцям сказав комдив: «Бедлам у нас, брати-кіннотники, ганьба і зрада чергова! А лікарі твердять, мерзотники, що тиф поширює – вошва! Вони завжди жили з розкошами, от їм і воші в голові! Планують воювати з вошами, а справа, втім, – не у вошві. Піді́мо, з ярістю законною, у бій останній за життя, – скінчі́мо із цією контрою, щоб не робили сум’яття!» І, вислухавши землячка того, я за святу узявсь війну: спіймав нараз жида очкастого, та і втопив його в Дону. І, бачачи, як мир відстоюю, і мій у цьому героїзм, мене нагородили зброєю – за пролетарський гуманізм.
|