|
Взяв горілку я, мантулки на десерт, пару «ризького»1, азовської хамси та поїхав у нервовий диспансер, – в мене брат знедавна виявився псих. А у психів лад – так би жив будь-хто: хочеш – спати ляг, хочеш – грай в лото... Їм ухвалена інша літера, тим – від Сталіна, цим – від Гітлера! А братунь уже чека на прохідній, він мені за зволікання доріка, каже, жахнімо скоріше по одній, поки тут година тиха отака: шизофреніки в’яжуть віники, неврастеніки – поспіль циніки, а звичайний люд, що в делірію, – знай долає лють із довірою... Ми хильнули, зажували кураб’є; й каже брат, що він попалить всі мости і падлюку головлікаря приб’є, бо його той не пускає до Москви! А в Москву йому – не за пресою, а як «буйному» взяти пенсію; у Москві – жона, їй недужиться, та і ще одна є подружниця... Ми під пиво потім стріскали тріску, запалили по цигарці мій «Турист», і говорить раптом брат мені: «Юрку, ти, давай, за мене трохи тут потрись! І мармузами, і статурою схожі дуже ми, братцю Юрію! Ти ж у місті збляк, став потворою, поживи тут, як в санаторію!» Вмить скидає він пантофлі та халат і натягує на мене, уявіть; і халат мені – ну, просто акурат, ніби шитий був мені заздалегідь! Сам бере піджак – і на станцію; а мені – не жах, плину цяцею! Ліжко-місце в нас в третім корпусі, та і ліки – вчас, кажуть, ко́рисні... Отаке в нас учинилось антраша, тож лишається обмислити лише: чи то стати президентом СеШеа́, чи з відзнакою скінчити ВеПеШе2?.. Ех, у психів лад! Так би жив будь-хто: хочеш – спати ляг, хочеш – грай в лото; нам ухвалена інша літера, тим – від Сталіна, цим – від Гітлера...
1 Торгова назва пива у пляшках.
2 ВПШ – Вища партійна школа при ЦК КПРС (1939-1978); ВУЗ із підготовки керівних кадрів СРСР.
|