Біжимо в гай – де, знаєш ти,
В гілках співучої ідилії
Між чорних ребер на воді
Ростуть, як з порцеляну, лілії.

Я на руках тебе несу
У сонечка й берізки спілку.
А потім у важку косу
Тобі вплітаю верби гілку.
Петро Голубков2015