|
Я і ти, а все – химери? О, який самообман. З нами – стіни, бра, шпалери, Ніч, шампанське, і диван. З нами – тиша, і відкриті Вікна в ніч, і мій Парнас. З нами – все, що в цьому світі Опустилося на нас. Крапки ми світобудови, Чи тонка чиясь різьба, Розквіт наш, згасання... – словом, Доля – щастя, і журба. Дихаємо з тим, хто поряд, Б’є годинник в слушний час, А над нами хтось все понад Вирішив давно за нас.
|