|
Відданий чому так пес До безмежжя, самозгуби? Погляд – запит без словес: Чи його хазяїн любить. Це тому, що бив вже хтось, Що знайомі шворка й клітка, Це тому, що довелось Бути зрадженим нерідко. Йду я, й пильно, в кожне з лиць Тих, з ким трапилось зустрітись, Все вдивляюсь силоміць, Щоб як пес не помилитись.
|