|
Учора ще сказала, що ти мені подзвониш. О котрій – не сказала, сказала тільки: жди! Я сам не свій від ранку, чекаю з телефоном, а серце від чекання хвилюється завжди. Мабуть, що ти забула мій номер телефона, а може, ти смієшся з кохання в тишині! Та я не розумію, чому це ти сердита, ну перестань сміятись і подзвони мені! Ти так тоді спішила, коли ми розлучились, що на прощання сло́ва я не сказав, замовк. Ти тільки обіцяла мені дзвонить сьогодні, і я радий роками чекати на дзвінок. Мабуть, що ти забула мій номер телефона, а може, ти смієшся з кохання в тишині! Та я не розумію, чому це ти сердита, ну перестань сміятись і подзвони мені!
|