|
Про мою говорять долю, – чула та й не раз, ніби я на зріст, на вроду зовсім не вдалась. Мов, не вмію я співати, на роялі грать, що мені найкраще з дому вже й не виглядать! Одначе, як не чудно, але на диво всім, до мене хлопці дзвонять і шлють листи в мій дім! Побачення призначать і, знай, терпляче ждуть, а чарівницею дівчата звуть. Ну, яка ж я чарівниця! Я на зріст мала. Чим хлоп’ят приворожила, з розуму звела! Всюди кажуть, помагає мені талісман. Тільки ви чуткам не вірте – це ж усе обман. Одначе, як не чудно, але на диво всім, до мене хлопці дзвонять і шлють листи в мій дім! Побачення призначать і, знай, терпляче ждуть, а чарівницею дівчата звуть. – Хай на зріст ані на вроду я вже не вдалась! Та говорять, що зі мною радісно весь час. Кажуть, добра в мене вдача, лагідні слова. Може, в цьому мої чари і душа жива! Одначе, як не чудно, але на диво всім, до мене хлопці дзвонять і шлють листи в мій дім! Побачення призначать і, знай, терпляче ждуть, а чарівницею дівчата звуть. Не родися ти вродлива, бо краса – не скарб. А родись, родись щаслива! – люди кажуть так. Я не важу свою долю по моїй красі. І тому, напевне, в світі щасливіша всіх! Я щасливіша всіх! Я знаю, щасливіша я за всіх!
|