Сонце, сонце встає!
Де гора, де крута –
Розцвілась, розлилась
Сонця гра золота.
Промінь блиснув, побіг,
У діброву проник.
Гомін, гомін пішов,
Життєрадісний крик.
«Сонце, сонце встає!» –
Зашуміло в лісах.
І від щастя, поглянь,
Всі квітки у сльозах.
Павло Тичина
1951
