|
Ще вчора, наче знімок дилетанта, Осінній день розпливчастість беріг, А нині скрупульозно і детально Його домалював раптовий сніг. А нині – з подивом дивлюсь: у вікна ллється Весь світ, укритий білим на вершок!.. І найчорнішим злочином здається Вчорашній невигадливий грішок. Білим-біло!.. І в гімні найбілішому До нас приходять каяття малі І необхідність тут же стати іншими, Не тими зовсім, вчора що були...
|