О, перша квітко благовісна, Ти ловиш сонце в небесах. Яка незаймана, первісна Твоя, конваліє краса. Ти ніби промінь той весняний, Що спопеляє в серці сни... О, як чарує дар прекрасний Голубоокої весни, голубоокої весни!         Михайло Ткач 1966