Я до тебе лише промовчу,
І тебе не стурбую й на мить,
І за те, що про себе шепчу,
Не наважусь я й натяк зробить.

Цілий день спали ночі квітки,
Та як сонце зайде поза гай,
Розкриваються тихо листки,
Розквітає в душі моїй рай.

В мої груди, де втома й щемить,
Віє сирість нічна... Я тремчу
Я тебе не стурбую й на мить,
Я до тебе лише промовчу.
Віталій Гречка2022