Не скажу я нічого тобі. Не стурбую тебе, певна будь, І за мрії свої у журбі Не рішусь я тобі натякнуть. Цілий день сплять нічні пелюстки, Та, як день непомітно сплива, Розкриваються тихо квітки, І я чую, як серце – співа! І в натомлені груди надмір Віє – свіжість... – Тремчу... Я – в журбі... – Я тебе – не стурбую, повір. Не скажу я нічого тобі!
|