Крізь туман-серпанок місяць тихо лине,
Сад весняно диха у кущах калини.
До цілунків прагнуть пелюстками ружі... –
Боляче і щемно!.. А тобі, мій друже?!

Соловей від співу – захлинувсь красою.
Плаче старий камінь, – важчає росою.
Ти чоло схилила, дивишся так чемно... –
Чи на серці – щемно?.. Чи усе – даремно?!
Юрій Отрошенко2012