|
Солов’ї, солов’ї, не тривожте солдат! Хай солдати хоч трішки посплять, Хоч трішки та посплять!.. До нас на фронт весна іде, Солдатам спати не дає – І не тому, що битву чуть, А все тому, що пісню ллють, Не помічаючи війни, Несамовиті солов’ї. Солов’ї, солов’ї, не тривожте солдат! Хай солдати хоч трішки посплять, Хоч трішки та посплять!.. Що та війна для солов’я? – Доба у пташки є своя! Солдат не спить, згадавши дім, І сад красивий поза ним, Де солов’їні трелі чуть... Бійця у тому домі ждуть. Солов’ї, солов’ї, не тривожте солдат! Хай солдати хоч трішки посплять, Хоч трішки та посплять!.. А завтра знову буде бій – Бо так завгодно долі цій, Щоб ми пішли, недолюбив, І від сім’ї, і від ланів... Та з кожним кроком бойовим У краї ріднім ближче дім! Солов’ї, солов’ї, не тривожте солдат! Хай солдати хоч трішки посплять, Хоч трішки та посплять!..
|