|
Солов’ї, солов’ї, не бентежте солдат, Хай солдати хоч трішки посплять, Хоч трішки посплять. На фронті й ми стріли весну, Солдатам стало не до сну – Та не причина рев гармат, А тому, що не хочуть знать, Забувши, що ідуть бої, В шаленім співі солов’ї. Солов’ї, солов’ї, не бентежте солдат, Хай солдати хоч трішки посплять, Хоч трішки посплять. Та що війна для солов’їв, Турботи в солов’їв свої. Не спить солдат, згадавши дім, Вишневий сад, ставок при нім, Де в співах солов’ї всю ніч І де йому йтимуть навстріч. Солов’ї, солов’ї, не бентежте солдат, Хай солдати хоч трішки посплять, Хоч трішки посплять. А завтра знову в бій наказ, Так доля наділила нас, Щоб недолюбленими йти Нам од дружин, од наших нив, Та з кожним кроком в тім бою Нам ближче дім в ріднім краю. Солов’ї, солов’ї, не тривожте солдат, Хай солдати хоч трішки посплять, Хоч трішки посплять.
|