|
Коли тобі стає нестерпно важко, Найперше – це зроби добро людині, Яку біда зігнула ще страшніша. І легше буде душі випрямляти: Твою – спочатку, потім – ту, стражденну, Якій добром ти сили долучив, А далі все, як і годиться, піде: Від посмішок обох враз повидніє в сутінках, Світанок стане ближчим на два кроки, І дві зорі над грізним океаном Засвітяться, і мореплавця впертого І цього разу обмине погибель.
|