|
Закреслити усе. Та все почати знову, Неначе то весна у свій найперший час. Коли, змітаючі усі земні основи, П’янкою хвилею любов качала нас. Це час, коли все було нашим святом – І посмішка, і жест, й торкання, світ в очах... Ах, Океан Кохання, милий й клятий, Не відступай за край та повернись назад!
|