|
Ти – поруч, і все чудово: І дощ, і холодний вітер. Я знову дякую Богу, За те, що ти є на світі. Я дякую Богу за губи, За ці диво-ніжні руки. Спасибі тобі, мій любий, За те, що кохання – мука! Ти – поруч, а міг же й не бути, І я не зустріла б тебе. Єдиний мій, незабутній, Спасибі тобі та небу!
|