|
Я родом не з дитинства, я – з війни, Саме тому – дорожче значно, може, Чим ти, ціную радість тиші днів І день новий, прожитий мною – кожен. Я родом не з дитинства, я – з війни. До партизан стежинкою вузькою Йшла – й зрозуміла, що повинні ми Добріше бути до травинки боязкої. Я родом не з дитинства, я – з війни. Тому й беззахісна, можливо, досі: Серця фронтовиків обпалені, А от твої долоні – досить шорсткі. Я родом не з дитинства, я – з війни. То не моя провина – не вини...
|