|
А все одно навряд щасливіш дехто, Хоча я, може, завтра удавлюсь... Ніколи я не накладала вето На щастя, чи на відчай свій, клянусь! Я ні на що не накладала вето, Ніколи я від болю не кричу. Поки живу – борюсь. Щасливіш дехто? Важко мене задути, як свічу.
|