|
Тепер вже не вмирають від любові – Глузлива і твереза в нас епоха. Гемоглобін лише ледь падає у крові, І, без причини – так, погано трохи. Тепер вже не вмирають від любові – А серце барахлить чомусь, скажімо. Але «швидку» не клич вже, мама, знову, Потиснуть безпорадно тут плечима: «Тепер вже не вмирають від любові...»
|