|
Звідкіль всесвітня скрута враз прийшла? Хто винний тут, хто перший починає?.. Народ ви спритний, це усякий знає; та слава йде про вас доволі зла! Подумайте: можливо, вам би слід приводити до ладу вла̀сну хату?1 Не варт на злам випробувати світ, під небом місця – для усіх багато!2 Та й смішна нам фантазія така: французом – налякати русака! Знайома Русі низка чорних днів, було їй те, що не бувало з вами. Татарин під п’ятою нас давив, а опинився він же під ногами. Та Русь далеко з тих часів пішла, їй тісно поряд з вами, боязкими! Заморський зріст вона переросла; хто стане в ряд з богатирями цими?3 Окиньте зором розмір наш увесь, якщо звихнути ший не боїтесь! Страждала Русь у сварах безґрунтовних, спливала кров’ю ледве не дотла у боротьбі братів єдинокровних; але свята й живуча Русь була! Ви розумніші – вам і книги в руки; чесніші ви, бо честь вам так велить... А ми зате – терпіти гідно му́ки навчились у перебігу століть! В минуле гляньте, – свідок вам воно: союз ваш4 – не страшний для нас давно! Ви кажете, що винні ми в нашесті, що росіяни – зрадники присяг, що в нас замало лицарства та честі, що вас прикли́кав ваш союзний стяг, що вам шкода країн – сусідів наших, що хочеться загарбань різних нам, що те і се... В нападках цих і дальших вам відсіч дана, ніби школярам: вам щось не те? – прийдіть самі до тями, не бриль же нам ламати перед вами! Росії дії – важити не вам! Призначення її – від вас укрите! А Схід – її. Усі народи там в її обіймах мріють відпочити! Царюючи над Азією зроду, вона усім нове життя дає, й відродження притаєного Сходу (Так Бог звелів!) із нею настає. Це владна Русь, підданство це царя, майбутнього це сяюча зоря! Меч Гедеонів9 візьмемо як зброю, є в Ізраї́лі сильний Судія! То, Боже, цар, збережений Тобою10, помазанець десниці Твоєя!11 Де два чи три для Господа готові – Господь між них, як сам нам обіцяв.12 Мільйони нас чекають тільки слова, й нарешті строк Твій, Господи, настав! Звучить сурма, і наш орел двоглавий13 на ворогів несеться величаво!
1 Натяк на держпереворот у Франції 2.12.1851 та заміну республіки монархією 2.12.1852.
2 Ремінісценція з вірша М.Ю.Лермонтова «Валерик» (1840):
9 Алюзія на Біблійну оповідь (Суд.6:11 і далі). 10 Натяк на дорожньо-транспортну аварію (26.08.1836), у якій російський імператор Микола I отримав тяжку травму. 11 Цитата з тексту церковної служби на здоров’я російського імператора:
|