|
Стали ви, донечки, Зовсім великими – Ніби одразу зросли, Долю вам сонячну Мами прикликали І від негод берегли. Тільки б самотніми Ви не лишилися – Втрат І років не вернуть... Часто нестрогими Люблять мужчини вас, Строгих – дружинами звуть. Донечки, донечки. Швидко як виросли, Пестимо вас, як малих... Тільки б жилося вам Радісно, сонячно, Краще, ніж ненькам колись. Нас наша молодість Ждати стомилася – Грізний, воєнний був час. Нам щасливішими Дуже б хотілося Бачити, донечки, вас.
|