Там, де шепіт лоз, думи сивих круч, І кохали ми, і росли... Ой, Дніпро, Дніпро, серед темних туч Над тобой летять журавлі... Ти побачив бій, батьку наш, Дніпро, Ми в атаку йшли, мов прибій. Хто поліг за Дніпро – буде жить в віках, Якщо сміливо бився він. Раз прийшла війна, ми пішли з Дніпра, І гримлять бої, як гроза. Ой, Дніпро, Дніпро, росить берег твій, Хвиля чистая, як сльоза. Із твоїх глибин ворог воду пив, Та не буде він більше пить. Славний час настав – ми женем катів, Із тобою знов стрілись ми. Хай рашистська кров, мов ріка, тече, І Вкраїни вам не збороть, Як весняний Дніпро, ворогів змете Наша Армія, Наш Народ! ? ?