Нічка летка,
ніжна, легка.
І лежить на долоні у мене
ваша досі незнана рука.

Змеркла блакить,
і місто спить.
Я на тиху мелодію вальсу
зазирнув і спинився на мить.

Ми такі незнайомі, і дім
мій у далечі дальній, – утім
відчуття наче знову
біля рідного дому...
Після бур і тривог
ми танцюємо вдвох,
о, скажіть хоча б слово,
хоч одне на обох.

Прошу, кружіть!
Вірно дружіть!
А що я танцювать розучився,
то мене ви шляхетно простіть.

Сонцю услід
завтра – в похід.
Покидаючи ваше містечко,
пройду біля ваших воріт.

Ми такі незнайомі, і дім
мій у далечі дальній, – утім
відчуття наче знову
біля рідного дому...
Після бур і тривог
ми танцюємо вдвох,
о, скажіть хоча б слово,
хоч одне на обох.
Володимир Ляшкевич2009