|
Нічка летка, ніжна, легка. І лежить на долоні у мене ваша досі незнана рука. Змеркла блакить, і місто спить. Я на тиху мелодію вальсу зазирнув і спинився на мить. Ми такі незнайомі, і дім мій у далечі дальній, – утім відчуття наче знову біля рідного дому... Після бур і тривог ми танцюємо вдвох, о, скажіть хоча б слово, хоч одне на обох. Прошу, кружіть! Вірно дружіть! А що я танцювать розучився, то мене ви шляхетно простіть. Сонцю услід завтра – в похід. Покидаючи ваше містечко, пройду біля ваших воріт. Ми такі незнайомі, і дім мій у далечі дальній, – утім відчуття наче знову біля рідного дому... Після бур і тривог ми танцюємо вдвох, о, скажіть хоча б слово, хоч одне на обох.
|