Про спокій навіть не гадаю,
Втомившись істинно від справ,
Багато бачивши такого,
Чого нікому б не бажав.
І, бачачи, як сонце гасло
Серед колючок і звір’я,
Я багатьом всміхався на́зло
Тим, хто бажав, щоб плакав я...
Петро Голубков
2016
