|
Знаєте, яким він хлопцем був, Той, хто першим космосу сягнув? Крізь вогонь і грім Друзям всім земним Тихо й просто мовив він... Він сказав: «Поїхали!» Дружньо помахав... Ніби вздовж по Пітерській До зір попрямував. Знаєте, яким він хлопцем був! Він полям на вірність присягнув! З простору степів Шлях до зір відкрив – Хто ще землю так любив? Він сказав: «Поїхали!» Дружньо помахав... Ніби вздовж по Пітерській До зір попрямував. Знаєте, яким він хлопцем був! Вічну славу за життя здобув. До ясних вершин Мужній, ніжний син Ніс, як Данко, серце він. Він сказав: «Поїхали!» Дружньо помахав... Ніби вздовж по Пітерській До зір попрямував. Знаєте, яким він хлопцем був! Скільки шайб в ворота він метнув! Як любив він спів, Сміхом полонив, Як захоплено він живі Він сказав: «Поїхали!» Дружньо помахав... Ніби вздовж по Пітерській До зір попрямував. Знаєте, яким він хлопцем був... Ні, ніхто цей подвиг не забув! Чуєш, знов гримить? Бачиш світлу мить: Знов у небо він летить. Каже він: «Поїхали!» Зіркою між зір, Ніби вздовж по Пітерській Летить в космічний вир!
|