Шляхами відважних ішов я по світу,
Зі мною планета в весінньому цвіті.
Всю карту Вітчизни мережить ясна
Моя біографія, путь осяйна.

Я – Комсомол! Я – Комсомол!
На грудях значок вогнем розцвіта,
Щастя своє в борні я знайшов,
Народженим в бурі – лиш в бурі життя!

В атаки ходив я під кулі ворожі
І літ полум’яних забути не можу.
В лице мені била шалена пурга,
І там, де я йшов, відступала тайга.

Я – Комсомол! Я – Комсомол!
На грудях значок вогнем розцвіта,
Щастя своє в борні я знайшов,
Народженим в бурі – лиш в бурі життя!

Так хай же не шепчуть: «Тепер не старайся,
Від стрічного вітру десь збоку сховайся!»
Я прагну борні, я лечу до зірок –
Бо кличе вперед комсомольський квиток.

Я – Комсомол! Я – Комсомол!
На грудях значок вогнем розцвіта,
Щастя своє в борні я знайшов,
Народженим в бурі – лиш в бурі життя!
М. Зірко?