|
Роки пролітали, і тижні минали у дзвоні дощинок, в ряхтінні сніжин. Я жив у чеканні, я вірив нестанно у день той для мене один. Пісень зоряну весну ніс той нам осончений день, За тебе лиш одну тобі знов я дякую, день. Про тебе, мила, мені все хвиля оповіла. Тихо співала хвиля нам про щастя. З тобою лише мені все у той засяяло день. Сни всі збулись, навік справдились вони у той день. Я збережу тебе, день, навіки в серці своїм. День, що життя знов дав, день, що вніс любов ніжну в мій дім.
|