|
«Коли випаде сніг», – ти сказав і, торкнувшись рукою, Заглушив поцілунком тривожним слова губ моїх, Значить, щастя – не сон. Воно тут. Воно буде зі мною, Коли випаде сніг. Коли випаде сніг. А поки що у погляді жгучім Зачаїться хай, змовкне порив, наче гріх. Мій коханий! Звичайно, все буде перлинно-блискучим, Коли випаде сніг. Коли випаде сніг, і немовби опустяться нижче Ті блакитні краї хмар блакитних усіх, – І я стану тобі, може бути, дорожче і ближче, Коли випаде сніг.
|