|
Бачу світ, як у напівсні, Без співу і плачу, Мовби віднині мені Інший світ призначено. Світ незнаної країни, Цей світ перевтілень, Наче бачу сни тії ж, Але в новім вимірі. Хочу, щоб в останню мить Був поруч при мені Наймудріший між людьми, Та глухонімий. Посумує в узголів’ї... Я при нім принишкну. Відійду од пустослів’я У Господню тишу.
|