|
Коли залишим школу – рідний дім – Під звуки нестаріючого вальсу, Проводить вчитель словом дорогим, А вранці знову стане перед класом, Почне навчать, щоб попрощатись з часом, Коли залишим школу – рідний дім. У ній завжди відкриті двері нам. Прощання з нею просто неможливе. Є що згадать колишнім школярам, Як вчилися читати по складах. Пройшло дитинство радісне, щасливе. У ній завжди відкриті двері нам. Пройди по тихих поверхах шкільних. Тут спогадів навіється немало. Був голос хрипким, був ти мовчазним, Та біг додому хлопцем бойовим І щастя на порозі зустрічало. Пройди по тихих поверхах шкільних. Нема кінця урокам, завданням! З надією чекаєш ти перерви. Життя питання ставитиме нам, Як ставив учитель дружнім юнакам. Та відповідь ти знайдеш безперечно! Нема кінця урокам, завданням!
|