|
Коли у світ зі школи ми ідем Під вальсу нестаріючого звуки, Учитель нас до хвіртки проведе І знов у клас, де плем’я молоде: Стрічай, учи – і знову час розлуки, Коли у світ зі школи ми ідем. У нашій школі завжди раді нам, Прощальних слів не треба говорити. Ну, як забути неба акварель І дівчинку, якій ти ніс портфель? Нехай, для нас це все не повторити, У нашій школі завжди раді нам. Шкільними коридорами пройди, Де пережив і вивчив ти немало. Хоч з хвилюванням справитись не міг, Та з перемогою додому біг. Якщо, часом, удача десь пропала – Шкільними коридорами пройди. Життя дає уроки без кінця, Хоча перерви часом так чекаєш. Предметом особливим є життя – Завжди питання, пошук відкриття. Ти відповідь напевно відшукаєш, Життя дає уроки без кінця.
|