|
Натовпом сніг іде, легкий, немов пісні. Хтось вже на когось жде близько і вдалині. Якби додати у сніг кволих важких структур, падав би уві сні, з небом обрізав шнур. Був би він як граніт чи-то базальту пил, перетягнувши дні до худорлявих жил. Він не злетів би, втям, знову на небозвід. Ще третина життя щоби розчути дзвін снігу. В його слідах янгола простота передбачає змах крил чи руки, моста.
|